Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

м'яке світло

  • 1 tender

    1. n
    1) нянька, няня; сестра; доглядальниця
    2) сторож
    3) розм. помічник; офіціант
    4) амер. механік, оператор
    5) зал. тендер
    6) мор. плавуча база
    7) мор. допоміжне судно
    8) пропозиція
    9) боргова сума
    10) буд. заявка на підряд
    2. adj
    1) ніжний, м'який, ласкавий; люблячий

    tender mercies — бібл. милосердя

    2) турботливий, уважний

    tender of (for, on behalf of) smb. — уважний до когось

    3) обережний
    4) слабкий
    5) крихкий, ламкий
    6) пухкий, м'який
    7) незрілий, молодий
    8) чулий, чуйний
    9) хворобливий
    10) уразливий, образливий
    11) делікатний, тонкий
    12) приглушений, стишений, м'який (про звук, світло, колір)
    13) розм. жалюгідний
    14) мор. хиткий, малоостійний
    3. v
    1) переправляти на посильному судні
    2) сплачувати (борг)
    3) виконувати (зобов'язання)
    4) пропонувати

    to tender an oath — а) присягатися; б) приводити до присяги

    5) подавати заявку (на торгах)
    6) подавати заявку про передплату (цінних паперів)
    7) робити м'яким (ніжним); розм'якшувати
    8) піклуватися, дбати; бути уважним
    9) виявляти повагу
    * * *
    I n
    1) нянька ( baby tender); сестра; доглядальниця; сторож

    tender of sheep — пастух; дiaл. помічник; офіціант

    2) aмep. механік, оператор
    3) ж-д. тендер
    4) мop. посильне судно; судно-матка; плавуча база; допоміжне судно
    II v III n
    3) сума, внесена до сплатиборгу

    legal /lawful, common/ tender — законний платіжний засіб

    5) бyд. заявка на підряд
    6) кoм. тендер, підряд (на весь комплекс робіт; tender contract)
    IV v
    1) надавати або вносити ( у рахунок боргу); сплачувати ( борг); виконати ( зобов'язання)
    2) пропонувати; надавати; давати, приносити

    to tender an oath — присягати; приводити до присяги; влаштовувати

    5) ( for) брати підряд ( на щось)
    V a
    1) ніжний, м'який, ласкавий; люблячий

    tender mercies — peл. любов, милосердя; м'який, ненаполегливий; м'який, легкий; такий, що робить м'яким, ніжним

    2) такий, від якого можна розчулитися; хвилюючий
    3) турботливий, що піклується; чуйний, уважний

    tender of /for, on behalf of/ smb — уважний до когось

    tender health — слабке здоров'я; тендітний, ламкий; м'який (м'ясо, земля)

    6) незрілий; молодий
    7) чуттєвий; чуйний

    to take a tender interest in smth — виявляти підвищену цікавість до чогось; хворобливий; вразливий; уразливий; легко ранимий

    8) тонкий, делікатний
    9) м'який, приглушений (про колір, світло, звук)
    10) дiaл. жалюгідний
    11) мop. хиткий, малостійкий
    VI v; іст.
    1) робити м'яким, ніжним; розм'якшувати
    2) піклуватися; бути уважним; проявляти повагу

    English-Ukrainian dictionary > tender

  • 2 subdued

    adj
    1) підкорений, підпорядкований; пригнічений
    2) пом'якшений, ослаблений, приглушений
    * * *
    a
    1) приборканий, пригнічений
    2) пом'якшений; приглушений

    English-Ukrainian dictionary > subdued

  • 3 subdued

    a
    1) приборканий, пригнічений
    2) пом'якшений; приглушений

    English-Ukrainian dictionary > subdued

  • 4 Декарт, Рене

    Декарт, Рене (1596, Лає, Турень - 1650) - франц. філософ, математик і природознавець, основоположник європейського класичного раціоналізму. Виступаючи, як і Бекон, з програмою переосмислення попередньої традиції філософування, Д., на відміну від нього, спирався не на досвід та емпіричні спостереження, а на розум, мислення й самосвідомість. Наголошуючи на ідеї єдності наук, Д. вважав, що автентичним засобом її осмислення є філософія, фундамент якої становить метафізика. Найочевиднішим і водночас достовірним твердженням, яке може слугувати за наріжний камінь єдиної системи наук є, за Д., теза "мислю, отже існую". Слідом за Августином Д. наполягав на тому, що можна піддати сумніву все, окрім існування того, хто сумнівається. Означений принцип поєднує платонівське переконання в онтологічній домінанті умоосяжного стосовно чуттєвого і сформоване в надрах християнської традиції загострене відчуття високої значущості особистісного начала. Істинність і дієвість принципу самосвідомості як основоположного принципу філософування забезпечується Богом, який надав людині природне світло розуму. Через основоположне, найвірогідніше судження нам, за Д., даний також первинний, достеменно безпосередній предмет пізнання, яким є мисляча субстанція. Інша ж, матеріальна, субстанція виявляється суб'єктом пізнання вже опосередковано. При цьому матеріальна субстанція, на відміну від мислячої, як непротяжної й тому неподільної, характеризується рухом і величиною, тобто протяжністю (має ширину, глибину і довжину, а, отже, - поділяється на частини й може набувати окреслень фігури). Означені якості Д. вважав такими, що справді існують, тобто первинними, тоді як запах, смак, твердість, світло, тепло - вторинними, наслідком впливу первинних якостей на людське тіло. Інструментом людського пізнання є метод, основні правила якого такі: 1) розпочинати з простого і очевидного; 2) поділяти кожний складний об'єкт (чи проблему), що підлягають вивченню, на прості частини; 3) розташовувати свої думки в певному порядку, не допускаючи жодних прогалин, щоб зберегти безперервність у ланцюгу умовиводів; 4) вважати істинними тільки такі положення, які є чіткими й виразними і ні в кого не викликають сумнівів. Зразком методу для Д. є математика, а засадничими його характеристиками—числення і порядок. Тварини в системі Д. це унітарні автомати, людина ж роздвоюється на тіло (яке також тлумачиться як автомат) і розумну душу (почуття і уява в ній є лише модусами розуму). Уможлививши подолання телеології, такий підхід поставив, однак, Д. перед проблемою зв'язку в людині духовного й тілесного начал. В духовному житті пильну увагу Д. привертали проблеми моралі, які він також розглядав з послідовно раціоналістичних позицій. Основне покликання моралі полягає, за Д., в тому, щоб забезпечити панування розуму над стихійною деспотією волі й почуттів шляхом підпорядкування останніх звичаєвим нормам та законам країни. Прояснені світлом розуму, почуття та воля перестають спонукати до гріха, який тлумачиться Д. з ухилом у гносеологізм, - як омана, що зумовлюює недобрі вчинки. Роль ідей Д. в подальшому розвитку філософської класики виявилась, зокрема, у їхньому впливові - на формування оказіоналізму, вчення Спінози, логіки Пор-Рояля та низки концепцій європейського Просвітництва. По-новому, але не менш продуктивно, ці ідеї використовуються й на сучасному, некласичному етапі поступу філософської думки, зокрема, у межах феноменологічного напряму (Гуссерль), нео- і постпозитивізму (Поппер), "натуральної" філософії Мамардашвілі тощо.
    [br]
    Осн. тв.: "Міркування про метод" (1637); "Геометрія" (1937); "Метафізичні роздуми" (1641); "Основи філософії" (1644); "Пристрасті душі" (1649).

    Філософський енциклопедичний словник > Декарт, Рене

  • 5 put

    1. n
    1) кидання, метання (каменя тощо)
    2) спорт. штовхання
    3) розм. поштовх; штовхан; удар

    put and call — ком. подвійний опцібн

    2. v (past і p.p. put)
    1) класти, покласти; ставити, поставити
    2) уставляти, укладати; усувати (in, into)
    3) додавати; підмішувати; усипати

    to put sugar in (into) tea — сипати цукор у чай

    4) розміщувати, розставляти, розташовувати
    5) ставити, призначати (на посаду)
    6) улаштовувати; поміщати, класти

    to put smb. in hospital — покласти когось у лікарню

    7) вносити, включати

    to put into the field — спорт. включати до числа учасників змагання

    8) піднести, прикласти, наблизити (to)
    9) прилаштовувати, припасовувати, пристосовувати
    10) мор. брати курс; вирушати
    11) пускати паростки; давати бруньки
    12) с.г. злучати
    13) бити рогами, битися, буцатися
    14) викладати, висловлювати, формулювати
    15) перекладати (на іншу мову)
    16) покласти (на музику)
    17) ставити (запитання)
    18) висувати, пропонувати, ставити на обговорення
    19) висловлювати (припущення)
    20) призначати, визначати (ціну); оцінювати
    21) робити, ставити (мітку)
    22) укладати, вносити, покласти

    to put money in (into) a bank — покласти гроші в банк

    23) обкладати (податком)
    24) накладати (заборону)
    25) покладати (надію)
    26) перекласти, звалити (вину)
    27) уткнути, устромити, всадити
    28) обґрунтовувати, базувати (on)
    29) спорт. штовхати; метати; кидати
    30) засівати, засаджувати (рослиною)
    31) запрягати (тварину)
    32) саджати, віддавати
    33) спрямовувати, примушувати робити
    34) приводити (у певний стан)

    to put to blush (тж to put to shame) — присоромити

    to put to death — убити, стратити

    35) піддавати (to)

    to put to torture — піддавати катуванню, катувати

    to put smb. to (on) smth. — спонукати когось до чогось; примушувати когось робити щось

    to put smb. to silence — примушувати когось замовкнути

    to put smb. to trial — порушувати проти когось судову справу; подавати на когось у суд

    to put smb. into a fright — налякати когось

    to put smb. in an unpleasant position — поставити когось у прикре становище

    to put smb. out of countenance — збентежити когось

    to put smth. in(to) practice — здійснювати щось

    to put smb. up to (commit) a crime — штовхати когось на злочин

    put about — поширювати, робити широко відомим; пускати в обіг; змінювати напрям; повертатися; турбувати, сердити

    put across — перевозити, переправляти; амер. успішно завершити якусь справу

    put aside — відкладати; накопичувати; намагатися не помічати; викидати

    put away — ховати, усувати; відкладати, прибирати; відмовлятися, позбуватися; кидати (звичку); убивати; відчалювати; розлучатися; закласти; загубити

    put back — покласти на місце; поставити назад; перевести назад; гальмувати, затримувати; повертатися

    put by — відкладати, приховувати; не брати до уваги

    put down — опускати, класти (на землю); придушувати; примушувати замовкнути; усувати; знижувати (ціни); урізувати; записувати; знизитися, зробити посадку; збити (літак); поглиблювати; закривати (парасольку)

    put forth — давати паростки, розпукуватися; напружувати; пускати в обіг; видавати

    put forward — висувати, пропонувати; пересувати уперед

    put in — уставляти, засовувати, устромляти; включати; призначати на посаду; висувати свою кандидатуру; претендувати; подавати (документ); проводити час (за чимсь); відпрацювати (певний строк); зупинятися; заходити у порт; провести (кудись)

    put off — відкладати, відстрочувати; позбутися, здихатися; відмінити; заважати робити (щось); відкидати; відволікати; відчалювати; вирушати

    to put off on a long journey — вирушати у далеку подорож; викликати огиду; знімати з себе, скидати (одяг); підсовувати, збувати

    put on — надівати; прикидатися, удавати; ставити (на сцені)

    to put on a new play — поставити нову п'єсу; додавати, збільшувати; спорт. прискорити біг; запускати, включати, надавати руху; з'єднувати (по телефону); переводити уперед (стрілки годинника)

    put out — витягувати, висовувати; простягати; висолоплювати (язик); вивішувати

    to put out flags — вивісити прапори; витрачати; тушити, гасити

    to put out the light — погасити світло; вивихнути; вибивати з колії; виводити з рівноваги; видавати, випускати (книги); віддавати

    to put out one's washing — віддавати білизну в пральню; давати під відсотки (гроші); давати паростки; амер. вирушати, виходити в море

    put out of — виганяти, виставляти; усувати

    put over — відкладати; домогтися успіху; завоювати популярність

    put through — виконати, здійснити; завершити, закінчити

    to put through a combination — спорт. розіграти комбінацію

    put together — з'єднувати, скріпляти; складати; компілювати

    put them up! — розм. руки вгору!; будувати, зводити; підвищувати (ціни); виставляти (на огляд); висувати кандидатуру (на виборах); зупинятися

    to put up at an inn — зупинятися в готелі; давати притулок, приймати; фінансувати, вкладати гроші; організовувати, влаштовувати

    to put up a fight — затіяти бійку; терпіти, примирятися

    I can put up with anything — я готовий стерпіти усе що завгодно; ставити (п'єсу); упаковувати; консервувати; подавати (петицію)

    put upon — обдурювати, обманювати

    to put a good face on it — удати, що нічого не сталося

    to put a spoke in smb.'s wheel — вставляти палиці в колеса

    to put heads together — зметикувати; зробити висновок

    to put it across smb. — обдурити когось; лаяти когось, усипати комусь

    to put it up to smb. — амер. перекласти відповідальність на когось

    to put one's finger on — розкривати, розпізнавати

    to put right — полагодити, спрямувати на вірний шлях

    to put smb. at his ease — заспокоїти когось

    to put smb. in the picture — увести когось у курс справи

    to put the law on smb. — амер. подавати на когось у суд

    to put up a yarn — вигадувати історію, пустити плітку

    put your hand no further than your sleeve will reach — присл. по своєму ліжку простягай ніжки

    * * *
    I n
    1) кидок каменю або ваги з плеча; cпopт. штовхання
    2) eк. опціон на продаж, зворотна премія, угода зі зворотною премією
    3) дiaл. поштовх, удар
    II [put] v
    1) ( put)
    2) класти, ставити; покласти, поставити
    3) (in, into) вкладати, вставляти, класти, покласти; забирати
    4) (in, into) додавати, підмішувати, всипати
    5) ставити; поміщати, розміщати; віддавати, передавати; поміщати; ставити, призначати (на яку-небудь посаду, роботу); влаштовувати, віддавати ( до школи); поміщати ( у лікарню), розміщати ( біженців); поставити, зробити постановку
    6) вносити, включати ( put down)
    7) (to) прикласти; піднести; наблизити; підсунути
    8) (to) прилаштувати, пристосувати
    9) c-г. (to) злучати
    10) мop. плисти; відправлятися; брати курс
    11) cл. разг. тікати, утікати
    12) дiaл. пускати паростки; давати бруньки
    13) дiaл. буцати; буцатися
    14) викладати, виражати, висловлювати, формулювати (думки, зауваження); перекладати ( на іншу мову); класти ( на музику)
    15) задавати, ставити ( питання); висувати ( пропозицію); пропонувати ( резолюцію); ставити (питання, пропозицію) на обговорення; висловлювати ( припущення)
    16) ставити (знак, підпис)
    17) вкласти, помістити, внести ( гроші); ставити гроші, робити ставки ( на перегонах)
    18) призначати ( ціну); визначати (вартість, цінність); оцінювати що-небудь або кого-небудь; вираховати
    20) (on, upon) накладати ( вето); покладати ( надії); перекласти, звалити (провину, відповідальність)
    21) втикати ( ніж); посилати (кулю, снаряд.)
    22) (on) ґрунтувати, базувати (рішення, висновок)
    23) приводити (у певне положення, стан)

    to put an end to smth — покласти кінець чому-небудь, покінчити з чим-небудь

    24) cпopт. штовхати ( ядро)
    25) засівати, засаджувати ( якою-небудь культурою)
    27) гipн. підкочувати ( вагонетки)
    28) to put smb against smb настроювати кого-небудь проти кого-небудь; нацьковувати кого-небудь на кого-небудь
    29) to put smb out of smth виганяти кого-небудь звідки-небудь; видаляти, усувати кого-небудь звідки-небудь
    30) to put smb to /on/ smth спонукувати кого-небудь до яких-небудь дій, змушувати кого-небудь робити що-небудь; to put smb; smth to smth піддавати кого-небудь, що-небудь чому-небудь

    to put smb to trial — порушувати проти кого-небудь справу в суді

    31) to put smb through smth змусити кого-небудь пройти через що-небудь; піддати кого-небудь чому-небудь
    32) to put smb in (to) a state, in a condition приводити кого-небудь у який-небудь стан, ставити кого-небудь у яке-небудь положення

    to put smb into a fright — налякати кого-небудь; to put smb out of a state, out of a condition виводити кого-небудь з якого-небудь стану або положення

    to put smb out of business — розорити, погубити кого-небудь

    33) to put smth in (to) a state приводити що-небудь у який-небудь стан

    to put smth into operation — увести в експлуатацію; to put smth out of a state виводити що-небудь з якого-небудь стану

    34) to put smth in motion / in (to) action / приводити що-небудь у рух, у дію, пускати що-небудь у хід; to put smth in (to) practice /in (to) force, into life / вводити що-небудь в силу; здійснювати що-небудь
    35) to put smth in order / into shape / приводити що-небудь в порядок, упорядковувати; to put smb in (to) shape привести кого-небудь у ( відмінну) форму
    36) to put smth down to smth; smb приписувати що-небудь чому-небудь, кому-небудь
    37) to put smb down for /as / smb вважати кого-небудь ким-небудь; приймати кого-небудь за кого-небудь іншого
    38) to put smb up to smth інструктувати кого-небудь по відношенню до чого-небудь; інформувати кого-небудь про що-небудь; спонукувати, підбурювати, підштовхувати кого-небудь до чого-небудь
    39)

    to put smb on to smth — сказати кому-небудь про що-небудь, підказати кому-небудь що-небудь; підучити, підмовити, підбити кого-небудь зробити що-небудь

    40) to put smb on to smb рекомендувати кому-небудь кого-небудь; зв'язувати кого-небудь з ким-небудь
    41) to put smb off smth відмовляти кого-небудь від чого-небудь
    III [pet] = putt I IV = putt II

    English-Ukrainian dictionary > put

  • 6 twilight

    n
    1) сутінки, присмерк; напівтемрява; пітьма
    2) неточність уявлення (поняття); неясність (чогось)
    3) далеке маловідоме минуле
    4) період занепаду

    twilight sleep — мед. паморочний стан; напівсон

    * * *
    I ['twailait] n

    evening twilight — вечірні сутінки; сутінок, напівтемрява

    morning twilight — уранішня напівтемрява, світанок; = трохи світло

    2) неточність уявлення або поняття; неясність ( чогось)

    to work in the twilight — працювати навмання /наощупь, усліпу, впітьмах/; далеке минуле, про яке мало що відоме

    3) період занепаду, заходу

    twilight of the gods — мiф. смерть богів

    II ['twailait] a

    twilight hour — час сутінків; що виявляється у сутінках

    twilight vision — мeд. смерковий зір

    2) смерковий; неясний; відірваний від реальності
    3) невизначений; проміжний

    twilight zone — проміжна /перехідна/ область twilight zone between state and federal functions проміжна область між функціями центральних, федеральних органів влади

    the twilight zone between sleeping and waking — напівсонний /напівдрімотний / стан; стан між сном, неспанням

    English-Ukrainian dictionary > twilight

  • 7 twilight

    I ['twailait] n

    evening twilight — вечірні сутінки; сутінок, напівтемрява

    morning twilight — уранішня напівтемрява, світанок; = трохи світло

    2) неточність уявлення або поняття; неясність ( чогось)

    to work in the twilight — працювати навмання /наощупь, усліпу, впітьмах/; далеке минуле, про яке мало що відоме

    3) період занепаду, заходу

    twilight of the gods — мiф. смерть богів

    II ['twailait] a

    twilight hour — час сутінків; що виявляється у сутінках

    twilight vision — мeд. смерковий зір

    2) смерковий; неясний; відірваний від реальності
    3) невизначений; проміжний

    twilight zone — проміжна /перехідна/ область twilight zone between state and federal functions проміжна область між функціями центральних, федеральних органів влади

    the twilight zone between sleeping and waking — напівсонний /напівдрімотний / стан; стан між сном, неспанням

    English-Ukrainian dictionary > twilight

  • 8 как

    нрч.
    1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];
    2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];
    3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];
    4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;
    5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;
    6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].
    * * *
    1) нареч. як

    \как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

    \как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

    2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

    \как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

    \как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

    3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

    [а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

    \как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

    \как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

    Русско-украинский словарь > как

  • 9 ай

    I
    1. місяць (на небі) ; ай батты місяць зайшов О; ай бети личко, як місяць СБ; ай доғай місяць сходить ВН; ай доғду місяць зійшов СГС; ай доғганда ай боса сырт сне — чобан бурун сне якщо новий місяць на спині, то чабан на носі, — буде дощ СМ; ай йарых місячне світло; ай йарых йеҗеси місячна ніч СБ; ай тувай місяць сходить СБ; ай хонду місяць зайшов СГС; йаңы ай новий місяць СБ, НМ; толу ай повний місяць, повня СБ,НМ.
    2. місяць (року) ; айларнен місяцями Б; ай башы початок місяця О; айның соңу кінець місяця СБФ; ны айның кӱнӱ? яке число місяця? СБФ; т'ечт'ен айче минулого місяця У.
    II
    святий; ай Варвара свята Варвара Г; ай Василь баба йардымҗ ы босун помагай вам святий Василь СБЧ; ай Җуван СБ, ай Йан К,М, ай ЙаниМ, ай Йуван СБ святий Iван; ай Илийа святий Iлля Г; ай Йӧрйӱ / Йӧрӱ святий Георгій / Юрій; ай Коста святий Костянтин Г; ай Кузма святий Кузьма НБ; ай Кустантинник кисле церква святого Костянтина Б; ай Марйалых кисле церква святої Марії Б; ай Никола / Нокола святий Микола СМ, Б, К / НБЄ; ай Сава святий Сава Г; ай Тодор святий Федір П; ай Т'ирт'е свята Кир'якія НБЄ; пор. айа, айон, айос.
    виг. ай, ой; ай җаным душе моя К; ай оғлум ой синку СЛ; ай олан зверт. гей ти ВН.
    IV
    посил. енкл. же, ж СМ; мен хазанмаа т'етэм-ай я ж іду на заробітки СМ.

    Урумско-украинский словарь > ай

  • 10 еманація

    ЕМАНАЦІЯ ( від лат. emanatio - витікання) - поняття неоплатоністської філософської традиції, яке означає перехід від вищого і досконалого онтологічного ступеня Універсума до менш досконалих і нижчих його ступенів. Одним із найпоширеніших образів Е. є сонце і сонячне світло, які зустрічаються у Платона, надалі сприймаються християнською теологією в особі Псевдо-ДіонісіяАреопагіта, а також арабо-мусульманською та європейською середньовічною думкою. Вплив концепції Е. простежується у пантеїзмі Еріугени, нім. містиків XIV ст. (Екхарт та ін.), у вченні Кузанського.

    Філософський енциклопедичний словник > еманація

См. также в других словарях:

  • світло — I а, с. 1) Промениста енергія, що випромінюється яким небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. •• Монохромати/чне сві/тло електромагнітне випромінювання однієї певної частоти. Ки/дати сві/тло на що розкривати, робити ясним,… …   Український тлумачний словник

  • вікно — Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Протягом багатьох століть сформувались різні за формою і характером вікна …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • монохроматичний — а, е. Який має один колір; одноколірний. •• Монохромати/чне випромі/нювання електромагнітне випромінювання однієї певної частоти. Монохромати/чне сві/тло світло, яке характеризується певною довжиною світлової хвилі. Монохромати/чний зір те саме,… …   Український тлумачний словник

  • зелений — поет. зе/лен, а, е. 1) Один з основних кольорів спектра – середній між жовтим та блакитним. || Який має колір трави, листя, зелені. •• Зеле/на ву/лиця про відсутність перешкод, затримок у здійсненні чого небудь. Зеле/на ка/рта (ґрін кард) а)… …   Український тлумачний словник

  • світило — а, с. 1) Небесне тіло, яке випромінює світло. •• Де/нне світи/ло сонце. Нічне/ світи/ло місяць 2) чого, яке, перен. Людина, що прославилася в якій небудь сфері діяльності; знаменитість. 3) діал. Церковна свічка …   Український тлумачний словник

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • а джіорно — незм. Штучне освітлення, яке імітує денне світло …   Український тлумачний словник

  • грати — гра/ю, гра/єш, недок. 1) перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому. Впливаючи на чиї… …   Український тлумачний словник

  • зоріти — зорі/ю, зорі/єш і зорю/, зори/ш, недок. 1) тільки 3 ос., поет. Сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло; світити. || Вкриватися зорями, бути зоряним (про небо). || перен., кому. Вказувати правильний шлях у житті, осявати життя. || перен. Бути… …   Український тлумачний словник

  • освітлення — я, с. 1) Дія за знач. освітлити 1). 2) Світло від якого небудь джерела. 3) Технічне обладнання, яке є джерелом світла. 4) спец. Розподіл світла і тіні на картині, фотознімку і т. ін. 5) перен. Пояснення, тлумачення чого небудь (фактів, подій і т …   Український тлумачний словник

  • падати — аю, аєш, недок. 1) Переміщатися, валитися, спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги. || Випадати (про сніг, дощ і т. ін.). || Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.). || Виділятися з атмосфери; осідати (про… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»